Чому я?
«Чому я?» - запитую себе. Я вважаю себе відповідальною особистістю. Коли роблю добро , відчуваю як за спиною виростають крила. Я створена з щирості,світла, любові!Я літаю в повітрі! Я надзвичайно люблю життя, сповнене щастя і тривог.
«Чому я ?» - запитую себе. Я лідер. Розмірковуючи над цим словом, виходячи зі свого, особистого розуміння. Простіше зазирнути у словник. Самій думати цікавіше, ніж користуватися готовим.
Лідер - це той, хто вміє повести за собою, той хто мотивує своїм прикладом.
Бути лідером – це круто, висловлююся молодіжною мовою. Так , я лідер у навчанні , шкільному житті, родині. Багаторічна робота над собою додала мені впевненості в собі. Я особистість, яка шукає себе, розвивається, яка прагне пізнати себе через навколишній світ за допомогою різних експериментів над собою. Я людина, що любить робити все наперекір і доводити протилежне, але внаслідок гнучкості мислення здатна прийняти точку зору і тією чи іншою мірою зрозуміти будь-кого. Я цілий світ. І хіба можна описати цей світ в кількох реченнях? Звичайно ж, ні!
Я... А що думають про мене інші? Я надійна подруга , турботлива донька, старанна учениця... Хіба цього мало? Мало! Для того, щоб удосконалюватися, людині завжди повинно чогось не вистачати. Незадоволення собою — це рух вперед. Рух вперед — це пізнання себе... Але, на жаль чи на щастя, пізнати себе до кінця неможливо!
Я не боюся перешкод на шляху, бо знаю, що здолаю їх з високо піднятою головою. Беру відповідальність за себе, і за інших. Спочатку – за себе, за правильність обраного шляху, а потім і за інших , які йдуть за тобою.
Я - кошовий отаман - це звучить гордо і урочисто. Мені по-іншому не можна.
Чому я? Закінчити есе хочу словами Василя Сухомлинського: «Виховуй у собі людину - ось що найголовніше; інженером можна стати за п’ять років , учитися на людину треба все життя».
Я – неповторна особистість. Я цілий світ. Тому саме я, а не хто інший…